Все про дифтерію
Дифтерія - інфекційне захворювання, яке викликається корінебактеріями дифтерії (бацила Льоффлера). Найчастіше вражає ротоглотку, але нерідко чіпає гортань, бронхи, шкіру та інші органи. Тяжкість хвороби обумовлена вкрай отруйним токсином, який виділяє дифтерійна паличка. В результаті дії специфічного токсину розвивається фібринозне запалення з утворенням плівок у місці проникнення збудника (частіше на слизових оболонках ротоглотки та дихальних шляхів) та інтоксикація, що відповідає масивності осередку запалення з ураженням серцево-судинної, нервової та сечовидільної систем.
Зустрічаються й доброякісні форми, наприклад дифтерія носу, яка протікає без вираженої інтоксикації.
Якщо дифтерія вражає ротоглотку, то крім важкої інтоксикації, можливий розвиток крупу - закупорення дихальних шляхів дифтерійною плівкою та набряком, особливо у дітей.
Зараження здорової людини може статися від:
- хворого на дифтерію, причому чим більш виражена тяжкість, тим більше бактерій виділяє хворий;
- здорового бактеріоносія.
Шляхи передавання інфекції:
- повітряно-краплинний (під час кашлю, чхання);
- контактно-побутовий (через предмети, з якими стикався хворий, особливо у спекотних країнах, де частими є шкірні форми дифтерії);
- харчовий - через заражені продукти (молоко, сир та ін.).
Інкубаційний період - від декількох годин до 12 днів, частіше 2-7 днів. Продромальний період буває рідко, при цьому за 5-7 днів до початку хвороби протягом 1-2 днів відзначаються лихоманка, біль у горлі, гіперемія піднебінних мигдалин. Найчастіше (до 15-20% випадків) дифтерії передують прояви гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Залежно від локалізації, поширеності місцевого запалення та тяжкості інтоксикації виокремлюють різні клінічні форми хвороби.
За формами та варіантами перебігу розрізняють:
- Дифтерія ротоглотки:
- локалізована - з катаральним, острівчатим та плівковим запаленням;
- поширена - з нальотами за межами ротоглотки;
- субтоксична, токсична (I, II та III ступеню), гіпертоксична.
- Дифтерійний круп:
- локалізований - дифтерія гортані;
- поширений - дифтерія гортані та трахеї;
- низхідний - дифтерія гортані, трахеї, бронхів.
- Дифтерія інших локалізацій: носу, очей, шкіри, статевих органів.
- Комбіновані форми дифтерії з одночасним ураженням декількох органів.
Клінічна картина
Захворювання супроводжується наступними симптомами:
- підвищення температури;
- блідість шкірних покровів;
- виражена слабкість;
- набряк м'яких тканин шиї;
- легкий біль у горлі, ускладнене ковтання;
- збільшення піднебінних мигдалин;
- гіперемія та набряк слизової глотки;
- Плівчастий наліт - класична ознака дифтерії (може бути будь-якого кольору, але найчастіше буває сіро-білим), що покриває піднебінні мигдалики та іноді поширюється на піднебінні дужки, м'яке піднебіння, бічні стінки глотки, гортань;
- збільшення шийних лімфовузлів.
Дифтерія ротоглотки
Найчастішою формою дифтерії (90-95% усіх випадків) є дифтерія ротоглотки. При локалізованій формі нальоти тільки на мигдалинах. Інтоксикація слабко виражена, температура до 38-39°С, головний біль, нездужання, незначний біль при ковтанні. Найбільш типова плівчаста (суцільна) форма дифтерії, при якій плівка з окресленими краями покриває всю мигдалину, важко знімається шпателем; при спробі її зняти поверхня мигдалини кровоточить; плівка щільна; лімфатичні вузли малохворобливі, рухливі. При острівчастій формі нальоти мають вигляд острівців різного розміру, розташовані частіше поза межами лакун, на внутрішній стороні мигдалин, краї нальотів нерівні.
Поширена дифтерія
При поширеній формі дифтерії, нальоти поширюються за межі мигдалин на піднебінні дужки та язичок. Інтоксикація більш виражена: відзначаються млявість, біль у горлі. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені до великого боба, чутливі, але набряку шийної клітковини немає.
Токсична дифтерія
При токсичній, найбільш важкій формі дифтерії, захворювання починається бурхливо, з перших годин температура підвищується до 40°С, виражені млявість, сонливість, сильна слабкість, головний біль та біль у горлі, іноді біль у шиї та в животі. З'являються гіперемія та набряклість зіва, нальоти, спочатку ніжні желеподібні у вигляді павутиноподібної сітки. До 2-3-го дня нальоти стають товстими, брудно-сірого кольору, повністю вкривають мигдалини, дужки, язичок, м'яке та тверде небо.
Дихання через ніс ускладнене, сукровичні виділення з носу, іноді плівки на його слизовій; голос стає здавленим з гугнявим відтінком. З рота періодично з'являється солодкувато-нудотний запах. Збільшуються всі групи шийних лімфатичних вузлів, що утворюють конгломерат, еластичний та болісний, з набряком шиї (видно при огляді хворого). Колір шкірних покровів не змінений, натискання безболісне, не залишає ямок. При токсичній дифтерії I ступеню набряк шийної клітковини сягає середини шиї; при токсичній дифтерії II ступеню - набряк до ключиці; при III ступені - набряк клітковини нижче ключиці.
Найбільш важкими є гіпертоксичні та геморагічні форми дифтерії, які найчастіше призводять до летального наслідку.
Окрім зіву, дифтерія може вражати слизові оболонки носу, очей, статевих органів, а також раневі поверхні. Коринебактерії виділяють токсин, який викликає набряк та некроз слизових, вражає міокард, периферичні нерви (особливо часто - язикоглотковий та блукаючий з розвитком паралічу м'якого піднебіння), нирки.
Для лікування використовується протидифтерійна сироватка (антитоксин), антибіотики є малоефективними.
Ускладнення, пов'язані з інтоксикацією, виникають зазвичай при токсичних формах дифтерії та особливо при пізньому введенні протидифтерійної сироватки.
Попередити дифтерію можна за допомогою вакцинації. Використовується вакцина АКДП, АДП та АДП-М, а також комбіновані аналоги. Вакцина не гарантує повний захист від розвитку дифтерії при зустрічі зі збудником, але значно зменшує число важких форм хвороби.
Для отримання медичної консультації по препарату Олефар, будь-ласка, надсилайте листи на пошту info@bazkidfarma.com
