Уролітіаз. Причини, симптоми

Уролітіаз. Причини, симптоми

Сечокам'яна хвороба (уролітіаз) — захворювання, що проявляється формуванням конкрементів (каменів) в органах сечовидільної системи.

Сечокам'яна хвороба викликається різними причинами та нерідко носить спадковий характер.

Камені можуть утворюватися на будь-якому рівні сечовивідних шляхів:

  • у нирковій паренхімі;
  • у сечоводах;
  • у сечовому міхурі;
  • у сечівнику.

Захворювання може перебігати безсимптомно або проявлятися болями різної інтенсивності у ділянці нирок (нирковою колікою).

Уролітіаз розповсюджений у будь-якому віці, частіше за все — з 20 до 50 років.

Чоловіки хворіють у 3 рази частіше за жінок, але коралоподібні камені частіше зустрічаються сааме у жінок (до 70%). У більшості випадків камені утворюються в одній з нирок, але в 10-15% випадків сечокам'яна хвороба має двосторонній характер.

Камені в нирках бувають поодинокими та численними (до 5000 каменів). Розмір каменів досить різноманітний — від 1 мм до гігантських - більше 10 см та масою до 1000 г.

Сечокам'яна хвороба є поліетіологічним захворюванням, має складні різноманітні механізми розвитку та різні хімічні форми.

Основним механізмом розвитку захворювання вважають порушення обміну речовин, що призводить до утворення нерозчинних солей, які саме і формуються в камені.

За хімічною будовою камені бувають різних видів — урати, фосфати, оксалати та ін. Однак, навіть якщо і є вроджена схильність до сечокам'яної хвороби, вона не розвинеться, якщо не буде сприяючих чинників.

В основі утворення сечових каменів лежать наступні метаболічні порушення:

  • гіперурикемія (підвищення рівня сечової кислоти в крові);
  • гіперурикурія (підвищення рівня сечової кислоти у сечі);
  • гіпероксалурія (підвищення рівня оксалатних солей в сечі);
  • гіперкальціурія (підвищення рівня солей кальцію у сечі);
  • гіперфосфатурія (підвищення рівня фосфатних солей у сечі);
  • зміна кислотності сечі.

Екзогенні причини уролітіазу

  • клімат;
  • геологічна структура грунту;
  • хімічний склад води та флори;
  • харчовий та питний режим;
  • умови побуту (одноманітний, малорухливий спосіб життя та відпочинку);
  • умови праці (шкідливі виробництва, гарячі цеха, важка фізична праця та ін.).

Харчовий та питний режими населення - загальна калорійність їжі, зловживання тваринним білком, сіллю, продуктами, що містять у великій кількості кальцій, щавлеву та аскорбінову кислоти, недолік в організмі вітамінів групи А та групи В - відіграють значну роль у розвитку сечокам'яної хвороби.

Ендогенні причини уролітіазу

  • інфекції як сечових шляхів, так і поза сечової системи (ангіна, фурункульоз, остеомієліт, сальпінгоофорит);
  • захворювання обміну речовин (подагра, гіперпаратіреоз);
  • дефіцит, відсутність або гіперактивність ряду ферментів;
  • важкі травми або захворювання, пов'язані з тривалою іммобілізацією хворого;
  • захворювання травного тракту, печінки та жовчних шляхів;
  • спадкова схильність до сечокам'яної хвороби.

Поряд із загальними причинами ендогенного та екзогенного характеру під час утворення сечових каменів незаперечне значення мають і місцеві зміни сечових шляхів (аномалії розвитку, додаткові судини, звуження та ін.), що викликають порушення їх функції.

Симптоми сечокам'яної хвороби

Найбільш характерними симптомами сечокам'яної хвороби є:

  1. Біль у поперековій ділянці - може бути постійним або періодичним, тупим або гострим. Інтенсивність, локалізація та іррадіація болю залежать від місцезнаходження й розміру каменю, ступеню та гостроти обструкції, а також індивідуальних структурних особливостей сечових шляхів. Великі камені миски та коралоподібні камені нирки малорухомі та викликають тупий біль, частіше постійний, у поперековій області. Для сечокам'яної хвороби характерним є зв'язок болю із рухом, тряскою, їздою, важкими фізичними навантаженнями. Для невеликих каменів найбільш характерним є нападоподібний біль (ниркова коліка), що пов'язано з їх міграцією та різким порушенням відтоку сечі з чашечки або лоханки. Часто спостерігається іррадіація болю по сечоводу, у здухвинну область. Під час просування каменів у нижню третину сечоводу змінюється іррадіація болей, вони починають поширюватися нижче у пахову область, яєчко, головку статевого члена у чоловіків та статеві губи у жінок. З'являються часті позиви до сечовипускання, хворобливе сечовипускання малими порціями (дизурія).
  2. Ниркова коліка - викликаний каменем нападоподібний біль, що виникає раптово після їзди, тряски, рясного прийому рідини, алкоголю. Хворі неспокійні, постійно змінюють положення, не знаходять собі місця, нерідко стогнуть і навіть кричать. Така характерна поведінка хворого часто дозволяє встановити діагноз «на відстані». Болі тривають іноді кілька годин і навіть днів, періодично стихаючи. Причиною ниркової коліки є раптове порушення відтоку сечі з чашок або миски, викликане обтурацією (верхніх сечових шляхів) каменем. Досить часто напад ниркової коліки може супроводжуватися ознобом, підвищенням температури тіла, підвищенням рівня лейкоцитів у крові.
  3. Нудота, блювота, здуття живота, напруження м'язів живота, гематурія, піурія, дизурія - симптоми, які часто супроводжують ниркову коліку.
  4. Відходження каменю - може статися самостійне відходження каменю.
  5. Обтураційна анурія - повна затримка сечі, зустрічається рідко (при єдиній нирці та двосторонніх каменях сечоводу).

Кренфорс знижує кількість іонізованого кальцію у сечі на 50%, закислює сечу, тим самим перешкоджаючи утворенню каменів у нирках.

Для отримання медичної консультації по препарату Кренфорс, будь-ласка, надсилайте листи на пошту info@bazkidfarma.com