Уролітіаз. Причини, симптоми

Сечокам'яна хвороба (уролітіаз) — захворювання, що проявляється формуванням конкрементів (каменів) в органах сечовидільної системи.
Сечокам'яна хвороба викликається різними причинами та нерідко носить спадковий характер.
Камені можуть утворюватися на будь-якому рівні сечовивідних шляхів:
- у нирковій паренхімі;
- у сечоводах;
- у сечовому міхурі;
- у сечівнику.
Захворювання може перебігати безсимптомно або проявлятися болями різної інтенсивності у ділянці нирок (нирковою колікою).
Уролітіаз розповсюджений у будь-якому віці, частіше за все — з 20 до 50 років.
Чоловіки хворіють у 3 рази частіше за жінок, але коралоподібні камені частіше зустрічаються сааме у жінок (до 70%). У більшості випадків камені утворюються в одній з нирок, але в 10-15% випадків сечокам'яна хвороба має двосторонній характер.
Камені в нирках бувають поодинокими та численними (до 5000 каменів). Розмір каменів досить різноманітний — від 1 мм до гігантських - більше 10 см та масою до 1000 г.
Сечокам'яна хвороба є поліетіологічним захворюванням, має складні різноманітні механізми розвитку та різні хімічні форми.
Основним механізмом розвитку захворювання вважають порушення обміну речовин, що призводить до утворення нерозчинних солей, які саме і формуються в камені.
За хімічною будовою камені бувають різних видів — урати, фосфати, оксалати та ін. Однак, навіть якщо і є вроджена схильність до сечокам'яної хвороби, вона не розвинеться, якщо не буде сприяючих чинників.
В основі утворення сечових каменів лежать наступні метаболічні порушення:
- гіперурикемія (підвищення рівня сечової кислоти в крові);
- гіперурикурія (підвищення рівня сечової кислоти у сечі);
- гіпероксалурія (підвищення рівня оксалатних солей в сечі);
- гіперкальціурія (підвищення рівня солей кальцію у сечі);
- гіперфосфатурія (підвищення рівня фосфатних солей у сечі);
- зміна кислотності сечі.
Екзогенні причини уролітіазу
- клімат;
- геологічна структура грунту;
- хімічний склад води та флори;
- харчовий та питний режим;
- умови побуту (одноманітний, малорухливий спосіб життя та відпочинку);
- умови праці (шкідливі виробництва, гарячі цеха, важка фізична праця та ін.).
Харчовий та питний режими населення - загальна калорійність їжі, зловживання тваринним білком, сіллю, продуктами, що містять у великій кількості кальцій, щавлеву та аскорбінову кислоти, недолік в організмі вітамінів групи А та групи В - відіграють значну роль у розвитку сечокам'яної хвороби.
Ендогенні причини уролітіазу
- інфекції як сечових шляхів, так і поза сечової системи (ангіна, фурункульоз, остеомієліт, сальпінгоофорит);
- захворювання обміну речовин (подагра, гіперпаратіреоз);
- дефіцит, відсутність або гіперактивність ряду ферментів;
- важкі травми або захворювання, пов'язані з тривалою іммобілізацією хворого;
- захворювання травного тракту, печінки та жовчних шляхів;
- спадкова схильність до сечокам'яної хвороби.
Поряд із загальними причинами ендогенного та екзогенного характеру під час утворення сечових каменів незаперечне значення мають і місцеві зміни сечових шляхів (аномалії розвитку, додаткові судини, звуження та ін.), що викликають порушення їх функції.
Симптоми сечокам'яної хвороби
Найбільш характерними симптомами сечокам'яної хвороби є:
- Біль у поперековій ділянці - може бути постійним або періодичним, тупим або гострим. Інтенсивність, локалізація та іррадіація болю залежать від місцезнаходження й розміру каменю, ступеню та гостроти обструкції, а також індивідуальних структурних особливостей сечових шляхів. Великі камені миски та коралоподібні камені нирки малорухомі та викликають тупий біль, частіше постійний, у поперековій області. Для сечокам'яної хвороби характерним є зв'язок болю із рухом, тряскою, їздою, важкими фізичними навантаженнями. Для невеликих каменів найбільш характерним є нападоподібний біль (ниркова коліка), що пов'язано з їх міграцією та різким порушенням відтоку сечі з чашечки або лоханки. Часто спостерігається іррадіація болю по сечоводу, у здухвинну область. Під час просування каменів у нижню третину сечоводу змінюється іррадіація болей, вони починають поширюватися нижче у пахову область, яєчко, головку статевого члена у чоловіків та статеві губи у жінок. З'являються часті позиви до сечовипускання, хворобливе сечовипускання малими порціями (дизурія).
- Ниркова коліка - викликаний каменем нападоподібний біль, що виникає раптово після їзди, тряски, рясного прийому рідини, алкоголю. Хворі неспокійні, постійно змінюють положення, не знаходять собі місця, нерідко стогнуть і навіть кричать. Така характерна поведінка хворого часто дозволяє встановити діагноз «на відстані». Болі тривають іноді кілька годин і навіть днів, періодично стихаючи. Причиною ниркової коліки є раптове порушення відтоку сечі з чашок або миски, викликане обтурацією (верхніх сечових шляхів) каменем. Досить часто напад ниркової коліки може супроводжуватися ознобом, підвищенням температури тіла, підвищенням рівня лейкоцитів у крові.
- Нудота, блювота, здуття живота, напруження м'язів живота, гематурія, піурія, дизурія - симптоми, які часто супроводжують ниркову коліку.
- Відходження каменю - може статися самостійне відходження каменю.
- Обтураційна анурія - повна затримка сечі, зустрічається рідко (при єдиній нирці та двосторонніх каменях сечоводу).
Кренфорс знижує кількість іонізованого кальцію у сечі на 50%, закислює сечу, тим самим перешкоджаючи утворенню каменів у нирках.
Для отримання медичної консультації по препарату Кренфорс, будь-ласка, надсилайте листи на пошту info@bazkidfarma.com