Хронічний тонзиліт: проблема та лікування

Хронічний тонзиліт: проблема та лікування

Хронічний тонзиліт (хронічна ангіна) - одна з найактуальніших проблем сучасної оториноларингології. За даними різних досліджень, від 2 до 15 % популяції хворіє на хронічний тонзиліт.

Тонзилітом називається запалення мигдаликів (tonsillae), що знаходяться в глотці і утворюють свого роду захисне кільце, що не дає хвороботворним мікроорганізмам проникати в нижні дихальні шляхи.

Зазвичай, збудником хронічного тонзиліту є β-гемолітичний стрептокок групи А й стафілококи, а проблема захворювання полягає в стертопу протіканні, періодичних загостреннях, а також ускладненні деяких інших хвороб, насамперед хвороб серцево-судинної системи (ревматизм), нирок, суглобів, тиреотоксикоз.

Формування стійкого інфекційного вогнища відбувається за рахунок поєднання впливу інфекційного агенту (бактерій) з порушеннями імунних процесів організму людини. Пусковим моментом є порушення помпового механізму мигдаликів, що забезпечує самоочищення мигдаликів. Порушується звільнення лакун від їх вмісту, що накопичується у надлишковій кількості. Лакуни розширюються, дренаж їх порушується, в них утворюються гній, казеозні маси у вигляді пробок. Це призводить до тривалого контакту інфекційного агента з макроорганізмом, формування хронічного вогнища інфекції в лімфаденоїдній тканині та алергізації організму. Крім того, при хронічному тонзиліті виникає гіперплазія мигдаликів, яка супроводжується збільшенням кількості фолікулів та об’єму мигдаликів у цілому, що викликає стискання вузьких розгалужених лакун і затримку їх вмісту.

Запідозрити хронічний тонзиліт можна завдяки таким ознакам:

  • Біль, неприємні відчуття в горлі протягом тривалого часу
  • Почервоніння та валикоподібне потовщення країв піднебінних дужок
  • Збільшення мигдаликів
  • Пробки, гній в лакунах
  • Збільшення регіональних лімфовузлів
  • Регулярні гострі тонзиліти

В разі, якщо ви помічали у себе перелічені вище симптоми, ми рекомендуємо негайно звернутися до лікаря для підтвердження діагнозу.

Лікування та профілактика

Не слід зволікати з початком лікування через те, що збудник хронічного тонзиліту може поширитися кров’яним руслом і викликати такі ускладнення як ревматизм, ендокардит, а в деяких випадках навіть захворювання нирок.

Скоріш за все, лікар візьме у вас посів з ротоглотки, і на основі чутливості збудника призначить лікування антибіотиками. Також в допомозі вам стануть полоскання. Підійдуть розчини антисептиків, такі як хлоргексидин та фурацилін.

Крім того, ви можете використовувати засоби місцевої дії, а також засоби, спрямовані на покращення імунітету. Про них мова піде ниже:

  • Спреї для горла: Олефар і Олефар Цитроспрей. Олефар створений на основі натуральних рослинних олій: обліпихи, календули, чайного дерева та кориці. Має протимікробну, протизапальну, спазмолітичну та знеболювальну дію. Олефар Цитроспрей містить в собі екстракти: кориці, ехінацеї, насіння грейпфруту, перцевої м’яти, прополісу, бета-циклодекстрин. Компоненти містять природні біофлавоноїди, засіб має потужну протимікробну дію, а також місцеву імуностимулюючу дію.
  • Сінорм - спеціально розроблений на основі рослинних екстрактів для застосування при захворюваннях ЛОР-органів та дихальних шляхів. Виготовлений з екстрактів стебла чебрецю, шишок хмелю, квітів первоцвіту, кори сосни звичайної, квітів бузини чорної, що містять тимол, карвакрол, дубильні речовини, ефірні олії, тритерпеноїди, сапоніни, аглікони та вітамін С. Має противірусні, антибактеріальні, седативні, тонізуючі та загальнозміцнюючі властивості. Особливо добре впливає на імунітет, що дозволяє організму самостійно боротися з інфекціями.