Печінкова енцефалопатія — грізне ускладнення печінкової недостатності
Печінкова енцефалопатія (ПЕ) — одне з найбільш важких ускладнень печінкової недостатності, що полягає у токсичному ураженні ЦНС та проявляється змінами особистості, зниженням інтелекту, депресією, неврологічними та ендокринними розладами.
Печінкова енцефалопатія при захворюваннях печінки зустрічається не так вже й часто, однак має дуже важкий наслідок - до 80% випадків печінкової коми закінчуються смертю пацієнта. Гепатологи відзначають цікавий факт: розвиток енцефалопатії на тлі гострої печінкової недостатності практично завжди є фактором, що виключає цироз печінки у майбутньому.
При хронічних ураженнях печінки це ускладнення розвивається набагато частіше, ніж при гострих; є потенційно оборотним, але при цьому значно впливає на соціальну активність та працездатність пацієнта.
Патогенез та механізми розвитку ПЕ на сьогоднішній день до кінця не вивчені, дослідженням цієї проблеми займаються провідні фахівці в області гастроентерології. Розкриття механізмів розвитку печінкової енцефалопатії призведе до розробки патогенетичного лікування та дозволить знизити смертність від цього грізного ускладнення печінкової недостатності.
Причини печінкової енцефалопатії
Виділяють декілька типів печінкової енцефалопатії, в залежності від причин її розвитку. Печінкова енцефалопатія, пов'язана:
- з гострою печінковою недостатністю;
- з попаданням до кровотоку кишкових нейротоксинів;
- з цирозом печінки.
Чинниками розвитку гострої печінкової недостатності з печінковою енцефалопатією можуть служити гострі вірусні гепатити, алкогольний гепатит, рак печінки, інші захворювання, що супроводжуються гепатоцітолізом (руйнуванням печінкових клітин), лікарські та інші інтоксикації.
Причиною попадання до кровотоку кишкових нейротоксинів може бути активне та надмірне розмноження облігатної флори кишківника, вживання занадто великої кількості білкової їжі.
Цироз печінки з розвитком печінкової енцефалопатії характеризується заміщенням нормально функціонуючих гепатоцитів сполучною рубцевою тканиною з пригніченням всіх печінкових функцій.
Запустити процес загибелі гепатоцитів та токсичного ураження головного мозку можуть такі чинники: кровотечі зі шлунку та кишківника, зловживання алкоголем, неконтрольований прийом медикаментів, постійні запори, надмірне вживання білка, інфекції, операції, розвиток перитоніту на фоні асциту.
Клінічні прояви печінкової енцефалопатії
В клінічній картині печінкової енцефалопатії виділяють різні неврологічні та психічні порушення. Зазвичай до них відносять:
- розлади свідомості (патологічна сонливість, фіксація погляду, загальмованість з подальшим розвитком сопору, коми);
- порушення сну (у денний час пацієнт патологічно сонливий, а в нічний пред'являє скарги на безсоння);
- порушення поведінки (дратівливість, ейфорія, байдужість, апатія), інтелекту (забудькуватість, неуважність, порушення письма);
- монотонність мовлення;
- виникнення або посилення солодкуватого печінкового запаху з рота (пов'язано із порушенням метаболізму меркаптанів - продуктів життєдіяльності кишкової флори - у печінці, у зв'язку з чим вони починають виводитися через дихальні шляхи).
У багатьох пацієнтів ознакою печінкової енцефалопатії є астеріксіс - несиметричні груборозмашисті аритмічні посмикування, що виникають у м'язах кінцівок, тулуба та шиї при їх тонічній напрузі. Зазвичай астеріксіс виявляється при витягуванні рук вперед, нагадує метушливі рухи кистей та пальців. Досить часто при печінковій енцефалопатії вражається терморегуляційний центр, через що може відзначатися знижена або підвищена температура, або ж зміна епізодів гіпотермії та гіпертермії.
За перебігом виділяють гостру та хронічну форми печінкової енцефалопатії. Гостра енцефалопатія розвивається дуже швидко та може призводити до розвитку коми протягом декількох годин або днів. Хронічна форма розвивається повільно, іноді протягом декількох років.
У своєму розвитку печінкова енцефалопатія проходить декілька стадій:
- На початковій стадії (субкомпенсації) з'являються незначні зміни психіки (апатія, безсоння, дратівливість), що супроводжуються пожовтінням шкіри та слизових.
- На стадії декомпенсації зміни психіки поглиблюються, пацієнт стає агресивним, з'являється астеріксіс. Можливі непритомність, неадекватність поведінки.
- В термінальній стадії відбувається пригнічення свідомості аж до сопору, проте реакція на больові подразники ще зберігається.
- Остання стадія печінкової енцефалопатії - кома, реакція на подразники відсутня, розвиваються судоми. На цій стадії гине дев'ять з десяти пацієнтів.
Аделів ефективний при хронічній формі печінкової енцефалопатії (включаючи алкогольну).
Для отримання медичної консультації по препарату Аделів, будь-ласка, надсилайте листи на пошту info@bazkidfarma.com
