Гостре вірусне захворювання вітряна віспа

Гостре вірусне захворювання вітряна віспа

Вітряна віспа (лат. Varicella) — гостре вірусне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передавання. Характеризується везикульозним висипом та супутньою інтоксикацією. Збудник — ДНК-вірус (Varicella Zoster). Вірус варіцелла-зостер є причиною двох клінічно несхожих захворювань: вітряної віспи, що виникає переважно у дитячому віці, та оперізуючого герпесу (оперізуючий лишай), клінічні прояви якого спостерігаються, як правило, у людей зрілого віку.

Джерело інфекції — хвора людина, що представляє епідемічну небезпеку з кінця інкубаційного періоду та до відпадання кірочок. Збудник поширюється повітряно-крапельним шляхом. Хворіють в основному діти у віці від 6 місяців до 7 років. Дорослі хворіють на вітряну віспу рідко, оскільки зазвичай переносять її ще в дитячому віці.

У осіб із важким імунодефіцитом різної етіології (в рідкісному випадку при ВІЛ-інфекції та у пацієнтів після пересадки органів; часто при акліматизації, зниженні імунітету, викликаному сильним стресом) можливе повторне зараження.

Сприйнятливість до вітряної віспи унікальна — вона становить 100%. Заразними хворі на вітряну віспу стають за 20-24 год до появи висипу та залишаються ними до 5 дня з моменту реєстрації останнього елементу висипання. Людину, контактну по вітряній віспі, якщо захворювання не проявилося, ізолюють на 21 день.

Вірус потрапляє до організму через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та проникає до епітеліальних клітин слизової оболонки. Після чого вірус потрапляє у кров та фіксується в шкірі, викликаючи в її поверхневому шарі патологічний процес: обмежене розширення капілярів (пляма), серозний набряк (папула), відшарування епідермісу (везикула).

Через розмноження вірусу та алергічної відповіді організму виникають лихоманка та інші загальні неспецифічні прояви інфекції. Після хвороби виникає стійкий імунітет. Збудник може персистувати в організмі, в результаті різних провокуючих чинників він активується та викликає локальні шкірні висипання — оперізувальний лишай.

Перебіг вітряної віспи має наступні періоди:

  • Інкубаційний;
  • Продромальний;
  • Висипання та утворення кірочок.

Інкубаційний період складає при вітряній віспі 11-21 день, у дітей - частіше 13-17 днів (в середньому 14).

Продромальний період настає протягом 1-2 діб до початку висипання (у деяких випадках продромальний період відсутній та захворювання маніфестує появою висипання). Треба особливо відзначити, що продромальні явища у дітей можуть бути не виражені. У дорослих продромальні явища проявляються частіше та протікають важче (головний біль, попереково-крижовий біль, лихоманка).

Період висипання у більшості дітей відбувається без особливих порушень загального стану, гарячковий стан збігається з періодом масової появи висипу, висипання з'являються поштовхоподібно, тому лихоманка може носити хвилеподібний характер.

Перші елементи висипу можуть з'явитися на будь-якій ділянці шкіри: животі, стегнах, плечах, грудях, а також на обличчі та голові. Елементи висипу з'являються у хворих на вітряну віспу ніби окремими поштовхами з інтервалом у 24-48 год. Нові елементи з'являються між старими та загальне число їх збільшується. Поштовхоподібність висипання пояснює й поліморфізм екзантеми. Окремі елементи проробляють наступну динаміку розвитку. Спочатку з'являється пляма округлої або овальної форми діаметром від 5 до 10 мм, потім (частіше в центрі плями) з'являється папула, яка перетворюється у везикулу, заповнену прозорим вмістом. Пухирці, що утворилися, мають різну форму (округлі, куполоподібні, довгасті). Розміри пухирців - від булавочної головки до 8-10 мм у діаметрі. Пухирці досить м'які на дотик. Протягом наступних 1-2 діб везикула переходить у стадію підсихання. Іноді вміст везикули підсихає, та утворюється поверхнева кірочка, яка швидко відпадає. В інших випадках вміст пухирця каламутніє, утворюється пустула, формується й потроху зморщується світло-коричнева кірочка, яка до 6-8-го дня відпадає, не залишаючи після себе рубців. Але іноді залишаються невеликі рубці, які частіше зникають, лише в деяких випадках залишаються стійкі рубці, помітні протягом декількох років.

Елементи висипу не завжди проходять весь цикл розвитку. Іноді на стадії плями починається зворотний розвиток, іноді встигає утворитися папула, але без утворення везикули елементи висипу зникають. Такий розвиток відзначається зазвичай при останньому поштовху висипання (частіше буває 3-4 таких поштовхи), інтервал між першим та останнім висипаннями зазвичай дорівнює 8 дням. Загальна кількість елементів висипу у окремих хворих істотно розрізняється, частіше коливається від 20 до 70 елементів. Деякі автори відзначають як мінімум 10 елементів і як максимум 800 елементів висипу.

Звичайно, бувають випадки, коли на протязі всієї хвороби з'являється лише один елемент або навіть абортивні форми без висипу, але такі захворювання залишаються нерозпізнаними. Час, який проходить від появи перших елементів висипу та до відпадання кірочок, звичайно дорівнює 2-3 тижнів.

Водночас зі шкірними висипаннями, на слизових оболонках з'являється енантема. Це пухирці, які швидко мацеруються, перетворюючись у виразку із жовтувато-сірим дном, оточену червоним обідком. Найчастіше енантема обмежується 1-3 елементами. Заживає енантема протягом 1-2 днів.

Лихоманковий період триває 2-5 днів, іноді - до 8-10 днів (якщо висипання дуже рясні та тривалі). Висипання можуть тривати як від 2 до 5 днів, так і до 7-9 днів. Зазвичай вітряна віспа перебігає доброякісно, але при розвитку бульозної, геморагічної або гангренозної форми захворювання можливі такі ускладнення, як енцефаліт, міокардит, піодермії, лімфаденіти.

Для отримання медичної консультації по препарату Олефар, будь-ласка, надсилайте листи на пошту info@bazkidfarma.com