Алкогольна хвороба печінки

Алкогольна хвороба печінки (АХП) - одне з найпоширеніших захворювань, обумовлене зловживанням алкогольними напоями. У більшості країн світу значна частина дорослого населення регулярно вживає алкогольні напої. Близько 10% з тих, що вживають алкоголь, офіційно визнаються алкоголіками або вживають алкоголь регулярно та у великих кількостях.

Алкоголь відносять до прямих гепатотоксичних агентів, і його небезпечні та безпечні дози давно відомі, але пряму залежність між ступенем ураження печінки та кількістю випитого алкоголю поки лікарям простежити не вдалося. Ризик розвитку алкогольної хвороби печінки в значній мірі залежить від доз, тривалості та регулярності вживання алкоголю. Розвиток алкогольної хвороби печінки не залежить від типу вживаних спиртних напоїв. Має значення тільки кількість уживаного чистого етанолу.

Встановлено, що ризик ураження печінки достовірно збільшується при вживанні більше 40-80 г чистого етанолу (етилового спирту) в день протягом не менше 5 років. Ця кількість етилового спирту міститься в 100-200 мл горілки (міцністю 40%), 400-800 мл сухого вина (міцністю 10%), 800-1600 мл пива (міцністю 5%). Вживання впродовж понад 5 років тільки пива, добова доза якого відповідає 40-80г чистого етанолу, також може призводити до пошкодження печінки.

Ці дози алкогольних напоїв розглядаються як критичні для дорослих чоловіків.

Жінки й підлітки більш чутливі до алкоголю, і критичні щоденні дози етанолу для них істотно нижче. Так, для жінок вживання більше 20 г етанолу на добу є небезпечним.

Жінки схильні до алкогольного пошкодження печінки в значно більшій мірі, аніж чоловіки, та АХП перебігає у них в більш важкій формі. Причина цього - менша концентрація шлункової фракції.

Ще один нюанс: щоденне вживання алкоголю більш небезпечно. Ризик розвитку алкогольної хвороби печінки нижче у осіб, що вживають спиртні напої з перервами хоча б в декілька днів.

Окрім доз, тривалості та регулярності вживання спиртних напоїв, статі та віку початку їх вживання у розвитку хронічного захворювання печінки значну роль відводиться генетичним факторам, що визначають у деяких осіб «слабкість» ферментної системи печінки, що бере участь в переробці та знешкодженні алкоголю. Має також значення неповноцінне харчування. Неправильна дієта теж може сприяти алкогольній хворобі печінки.

Однак від важких захворювань печінки — гепатиту й цирозу — страждає менше половини всіх людей, що вживають алкоголь в небезпечних для здоров'я дозах. Звідси можна зробити висновок, що на стан печінки впливають також інші фактори, наприклад, спадковість та навколишнє середовище.

Систематичне вживання алкоголю збільшує ймовірність інфікування вірусом гепатиту С, який погіршує наслідки алкогольного ушкодження печінки.

Вчені виділяють ряд форм (або стадій) алкогольної хвороби печінки:

• жирова дистрофія печінки (або стеатоз);
• гострий та хронічний алкогольний гепатит;
• цироз печінки.

Першою стадією алкогольного ураження печінки є її жирова дистрофія, або стеатоз печінки. Вона перебігає безсимптомно. Іноді може відчуватися тяжкість в правому підребер'ї. Біохімічні печінкові проби не змінені. Виявляються лише збільшення печінки та зміни її за типом жирової дистрофії при ультразвуковому дослідженні (УЗД).

Гострий алкогольний гепатит

Гострий гепатит може розвинутися на будь-якому етапі алкогольної хвороби печінки. Він розвивається після алкогольного ексцесу та характеризується появою болю в животі, нудоти, лихоманки та жовтяниці. Нерідко спостерігається збільшення живота за рахунок скупчення в ньому рідини (асцит), кровоточивість з носа, ясен, кровотеча з шлунково-кишкового тракту. Дуже характерне підвищення кількості лейкоцитів в клінічному аналізі крові (іноді дуже значне).

Тяжкість атаки гострого алкогольного гепатиту варіює від легкої безжовтяничної форми до важкого варіанту з вираженою жовтяницею (20-кратне підвищення рівня білірубіну), смертність при якому досягає 50-60%.

Хронічний алкогольний гепатит

Може перебігати приховано або з клінічно вираженими загостреннями - так званими атаками гострого алкогольного гепатиту. Веде до розвитку алкогольного цирозу печінки. Симптоми та відчуття у хворої людини приблизно ті ж, що й при неалкогольному хронічному гепатиті.

Алкогольний цироз печінки

Крайня форма алкогольної хвороби печінки — цироз. Він формується приблизно у 10-20% осіб, які в тій чи іншій мірі зловживають алкоголем.

Прояви ураження печінки на цій стадії визначаються наявністю жовтяниці, збільшення печінки, ускладнень цирозу печінки - печінкової недостатності, портальної гіпертензії (асциту, кровотеч з вен стравоходу, гемороїдальних вен). Алкогольний цироз печінки призводить до розвитку раку печінки.

Надмірне вживання алкоголю призводить також до поразки цілого ряду органів, які прийнято називати органами-мішенями. Отже, крім печінки вражаються:

• шлунково-кишковий тракт (печія через запалення стравоходу, розриви стравоходу з кровотечами, гастрит, виразки шлунка й дванадцятипалої кишки);
• підшлункова залоза (часті проноси, болі в животі й важкий гострий панкреатит, що вимагає хірургічного лікування);
• мозок (дегенерація нервової системи), периферична нервова система (оніміння, порушення чутливості в кінцівках);
• серце (підвищення артеріального тиску, серцева недостатність та ін.);
• скелетні м'язи, клітини крові, шкіра, нирки.

Уражені органи-мішені створюють своєрідний «алкогольний орнамент», який, незважаючи на прихований перебіг ураження печінки та часте заперечення хворими факту зловживання алкоголем, дозволяє лікареві діагностувати хронічну алкогольну хворобу.

Хронічна алкогольна інтоксикація підвищує ризик розвитку великого числа захворювань, безпосередньо не пов'язаних зі зловживанням алкоголю. Алкоголь значно знижує імунітет, що обумовлює частоту розвитку важкого запалення легенів, туберкульозу, інших інфекцій.

У осіб, що зловживають алкоголем, спостерігається більш високий ризик розвитку раку глотки, стравоходу, молочної залози. Частіше спостерігаються різні травми, опіки, обмороження. Характерне зниження ефективності лікарської терапії, знижена чутливість до наркозу (це чітко перевіряється в кріслі у стоматолога).

Наявність хронічної вірусної (В, С) інфекції значно ускладнює прогноз, пов'язаний з ураженням печінки.

Форслів показав високу ефективність у лікуванні алкогольної хвороби печінки.

Для отримання медичної консультації по препарату Форслів, будь-ласка, надсилайте листи на пошту info@bazkidfarma.com