UKR  RUS  ENG

Застосування Tribulus тerrestris в терапії ендокринного безпліддя у жінок

Бабушкіна А. В.
Редакція "Українського медичного журналу ", № 2(76) III - IV 2010г.

Вступ
У даний час в умовах економічної нестабільності, зниження рівня народжуваності та високого рівня загальної смертності проблема збереження й відновлення репродуктивного здоров'я є актуальним питанням не тільки в медичному, медико-генетичному аспекті, але й має важливе біологічне, психологічне та соціальне значення (Іванюта Л.І., 2004).

tribex-endokr

Безпліддя, що відмічається у 15-20% всіх подружніх пар, слід віднести до числа найбільш істотних проблем медицини. Підраховано, що щорічно з'являється близько 10 млн нових безплідних пар. При цьому у 55-65% випадків причина безпліддя полягає в жінці. Медико-соціальні дослідження ряду країн свідчать, що у 93% жінок безпліддя веде до психічного, соціального та фізичного дискомфорту, знижує соціальну адаптацію, професійну активність та збільшує кількість розлучень (Іванюта Л.І., 2004).

Поняття «безпліддя жінки» означає нездатність жінки репродуктивного періоду до зачаття. На даний час можна казати про безпліддя у разі, якщо при систематичному статевому житті без запобігання вагітність не настає протягом 1 року (Бондаренко Л.І. та співавт., 2007).

Причини репродуктивної недостатності на сучасному етапі
На сьогодні загальноприйнятою є гіпотеза екологічної обумовленості порушення репродуктивного здоров'я. Як відомо, нормальне функціонування статевої системи контролюється ендокринною системою, вельми чутливою до ушкоджувальної дії ксенобіотиків. Встановлено гормональні зміни, що свідчать про дисфункцію і більш виражену дезорганізацію центральної та периферичної систем ендокринної регуляції у жінок, які проживають в екологічно несприятливих зонах. Різноманітні порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, обумовлені невідповідністю між швидкими темпами техногенних змін біосфери та адаптаційними можливостями жіночого організму (еколого-генеративний дисонанс) носять глобальний характер (Любарський А.В., 2006).

Алкоголь, тютюновий дим та екологічні забруднювачі сприяють утворенню активних форм кисню (АФК) (Ruder E.H. et al., 2009). Оксидантний стрес, який визначається як відсутність рівноваги між оксидантною та антиоксидантною системами, ймовірно грає роль у практично всіх етапах людського відтворення, від гаметогенезу до імплантації ембріона, а також розвитку деяких патологій, що ведуть до безпліддя у чоловіків та жінок. Патологічні ефекти проявляються різними механізмами, включаючи пошкодження ліпідів, пригнічення синтезу білка та виснаження запасів аденозинтрифосфату. Передбачається, що вільні радикали кисню обумовлюють вікове зниження здатності до запліднення. Вільнорадикальна активність людської фолікулярної рідини підвищується з віком, викликаючи апоптоз клітин гранульози та кумулюса. Так, у жінок старшого віку відзначається оксидантне пошкодження структури ооциту та клітин гранульози примордіальних фолікулів (Agarwal А. et al., 2005; Ruder E.H. et al., 2008; Tatone С. et al., 2008). Т. Takahashi та співавтори (2003) припустили, що тривалий вплив АФК на старі ооцити негативно впливає на кальцієвий гомеостаз та пошкоджує Ca2+-залежну передачу сигналів, викликаючи зниження здатності ооцита до розвитку. Пероксид водню знижує циклічний аденозинмонофосфат цАМФ-залежний та цАМФ-незалежний стероїдогенез. І клітини гранульози, і лютеальні клітини відповідають на вплив пероксиду водню зменшенням відповіді на гонадотропін та інгібуванням секреції прогестерону. Оксидантний стрес також призводить до регресу та недостатності жовтого тіла вагітності (Agarwal А. et al., 2005).

При цьому в експериментальних дослідженнях встановлено протекторний ефект естрадіолу щодо апоптозу. Ймовірно, що естрадіол, який виробляється яєчниками, функціонує як скавенджер АФК у процесі фолікулогенезу та функціонування жовтого тіла вагітності (Ruder E.H. et al., 2008).

На стан репродуктивного здоров'я також істотно впливає соматичне та психічне здоров'я населення (Іванюта Л.І., 2004). Порушення репродуктивної функції, як правило, є наслідком складних взаємозалежностей демографічних, анамнестичних, фізіологічних та психологічних факторів ризику (Nakamura К. et al., 2008). Найбільш частими причинами, які призводять до формування яєчникової недостатності, вважають стресові ситуації (Лівшиць А.Б. та співавт., 2006). Існує прямий причинний зв'язок або статистично значуща асоціація між впливом стресу та порушеннями репродуктивної функції. Епідеміологічні дані показують позитивну кореляцію між несприятливим результатом вагітності з негативними подіями в житті до зачаття та змістом кортизолу в сечі (Nakamura К. et al., 2008).

Жіночий організм реагує на дистрес порушенням циклічних процесів у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники. Ключове місце в цих порушеннях належить нейроендокринній системі репродукції, перш за все медіобазальному гіпоталамусу та структурам мигдалеподібного комплексу (Любарський А.В., 2006). Так, високий рівень гормонів стресу в крові може перешкодити своєчасній овуляції та скоротити лютеїнову фазу (встановлено, що при хронічному стресі кортизол відіграє роль у зниженні рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) у плазмі крові). Зниження секреції прогестерону зменшує ймовірність успішної імплантації плодового яйця (Vermeulen A., 1993; Nakamura К. et al., 2008).

У свою чергу, естрогени модулюють безліч функцій головного мозку, потенційно впливаючи на настрій та поведінку, надаючи, в загальному, позитивний вплив на стан ментальної сфери (Зозуля І.С. та співавт. 2008).

Слід також зазначити, що зростання фолікулу залежить від наявності адекватного кровопостачання, яке сприяє забезпеченню поживними речовинами та передачі регуляторних сигналів. Встановлено, що ооцити, які походять з фолікулів з оптимальною васкуляризацією та вмістом кисню (≥3%), мають більш високий потенціал до запліднення та розвитку (Tatone С. et al., 2008).

Ендокринне безпліддя
Ендокринні форми жіночого безпліддя визначаються насамперед порушеннями овуляції (Саідова Р.А., 2002) та складають 35-40% усіх форм безпліддя (Бондаренко Л.І. та співавт., 2007).

При цьому, згідно результатів дослідження Л.І. Іванюти (2004), лише 25% обстежених жінок з безпліддям запального генезу мають нормальну гормональну функцію, а у переважної більшості (75%) відзначаються її порушення. Менструальні цикли протікають по типу недостатності обох фаз (32%) або другої фази (44%). Відзначаються зміни циркадних ритмів та фолікулогенезу.

Прийнято розрізняти такі клінічні форми ендокринного безпліддя:

  • аменорея - первинна та вторинна;
  • олігоменорея;
  • синдром хронічної ановуляції (при різноманітних нейроендокринних синдромах);
  • недостатність лютеїнової фази (НЛФ);
  • яєчникова та/або надниркова гіперандрогенія (Саідова Р.А., 2002).

Однією з найбільш поширених функціональних патологій яєчника є НЛФ-стан, що проявляється дефіцитом прогестерону, скороченням лютеїнової фази (<11 днів) та відставанням дозрівання ендометрію від фази циклу (≥2 дня). Згідно з даними різноманітних авторів, НЛФ реєструється у 25,5-46,6% жінок з безпліддям при регулярному менструальному циклі та у 85% - зі звичним невиношуванням вагітності. НЛФ є поліетіологічною патологією. У структурі її етіологічних чинників можна виділити три основні групи:

  • порушення рецепторного апарату ендометрію;
  • первинна або вторинна недостатність гонад (знижений оваріальний резерв);
  • порушення фолікулогенезу внаслідок дисбалансу гонадотропних гормонів на тлі гіперактивації гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, гіпотиреозу, гіперандрогенії, гіперпролактинемії та ін. (Татарчук Т.Ф. та співавт., 2008а).

Гіперпролактинемія є причиною порушення менструальної й генеративної функції більш ніж у 25-30% випадків. У гіпоталамусі під впливом високого рівня пролактину зменшується синтез та вивільнення гонадотропін-рилізинг гормону, також знижується чутливість гіпоталамусу до естрогенів. В яєчниках підвищені рівні пролактину гальмують гонадотропінзалежний синтез стероїдів, знижують чутливість яєчників до екзогенних гонадотропінів. Часто підвищення рівня пролактину характерно для стану хронічного стресу (Татарчук Т.Ф. і співавт., 2008а).

Завдяки досягненням молекулярної біології встановлені додаткові механізми порушення функції жовтого тіла: тканинна гіпоксія, ацидоз, надлишок вільних радикалів, в більшості випадків обумовлені зниженим кровопостачанням, а також виснаження енергетичних ресурсів клітин (Татарчук Т.Ф. та співавт., 2008а).

Значення фітотерапії при безплідді
Лікування ендокринних форм безпліддя повинно бути диференційоване залежно від причини та тривалості безпліддя, а також супутніх захворювань (Овсяннікова Т.В., Камілова Д.П., 1998).

Рослини застосовувалися в лікуванні захворювань протягом всієї історії людства. В останні десятиріччя відзначається знов зростаючий інтерес до фітотерапії та стрімке зростання застосування лікарських препаратів на рослинній основі. Переваги рослинних препаратів полягають в поєднанні м'якого, але ефективного комплексного впливу на організм поряд з відсутністю значних побічних ефектів та можливістю застосування як допоміжний засіб до традиційної фармакотерапії (Capasso F. Et al., 2003; Trickey R., 2003).

Препарати рослинного походження, що містять стероїдні глікозиди (сапоніни), відрізняються від синтетичних гормональних препаратів збалансованим комплексним впливом на обмінні процеси, завдяки чому не відбувається порушення фізіологічних механізмів регуляції гормонів в організмі. Дуже важливо, що дія фітогормонів проявляється тільки на тлі існуючої дисфункції ендокринних залоз, не впливаючи на нормально працюючі залози (Сіренко Ю.М., 2008).

T. terrestris - уродженець середземноморського регіону, широко поширений у теплих областях Європи, Азії, Америки, Африки та Австралії (Grigorova S. et al., 2008). T. terrestris, відомий ще в стародавній Греції, до теперішнього часу застосовується в народній медицині Індії, Китаю, Болгарії та інших країн у лікуванні широкого спектру захворювань, в тому числі сечостатевого тракту та порушень сексуальної функції. У відкритих клінічних дослідженнях T. terrestris продемонстрував позитивний ефект у терапії жіночого безпліддя (Kostova I. et al., 2002; Kistanova E. et al., 2005; Mills S., Bone K., 2005; Sebata A. et al., 2005; Grigorova S. et al., 2008).

Останнім часом екстракт трави T. terrestris є одним з найпопулярніших фітопродуктів (Grigorova S. et al., 2008). Засновані на сапоніновій фракції T. terrestris лікарські препарати використовуються у лікуванні безпліддя та порушень лібідо у чоловіків та жінок (Kostova I., Dinchev D., 2005).

Механізм дії Tribulus тerrestris
Механізм дії препарату Tribulus тerrestris обумовлений його компонентами (Любарський А.В., 2006). T. terrestris містить такі біологічно активні речовини як фуростанолові та спіростанолові сапоніни (у тому числі діосгенін, тігогенін, рускогенін), глікозиди, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, рутин), алкалоїди, ненасичені жирні кислоти, фітостероли, вітаміни, таніни, залучені в стимуляцію численних фізіологічних відповідей. Однак найбільш активними сполуками екстракту цієї рослини є сапоніни фуростанолового типу - протодіосцин та протограцилін (Kistanova E. et al., 2005; Kostova I., Dinchev D., 2005; Mills S., Bone K., 2005; Sebata A. et al., 2005; Grigorova S. et al., 2008; World Health Organization, 2009).

Наявність у складі Tribulus тerrestris цілого комплексу діючих речовин забезпечує багаторівневий механізм дії препарату, який реалізується як на центральному (гіпофізарному), так і периферичному (статеві залози, кора надниркових залоз) рівні: сапоніни та сапогеніни нормалізують функцію ендокринних залоз; алкалоїди мають вазоділатуючу дію, активізують кровообіг у статевих органах; є дані про здатність сапонінів підвищувати функціональну активність ЦНС шляхом поліпшення енергетики й процесів синтезу в нейронах (Сіренко Ю.М., 2008).

Tribulus тerrestris надає вплив на гормональний баланс організму, в тому числі непряму естрогенну дію, не порушуючи механізмів його регуляції (Viktorov I. et al., 1994; Mills S., Bone K., 2005). Так, в дослідженні, проведеному S. Milanov і співавторами у 1981 р. на здорових добровольцях (чоловіки й жінки) у віці 28-45 років, які приймали Tribulus тerrestris по 750 мг на добу протягом 5 днів, встановлено у жінок підвищення концентрації ФСГ та естрадіолу при незначній зміні рівня тестостерону. Таким чином, відмічено вплив препарату на гормони гіпофізарно-гонадної осі при відсутності порушення гормонального балансу організму, що робить можливим застосування препарату в якості засобу, що стимулює репродуктивну функцію (цит. за: Viktorov I. et al., 1994).

Слід зазначити вплив Tribulus тerrestris на психоемоційний статус, стан вегетативної нервової системи: поліпшення загального самопочуття, зменшення стомлюваності, дратівливості, збільшення фізичної та розумової працездатності, поліпшення пам'яті (Татарчук Т.Ф. та співавт., 2008а). Таким чином, мова йде про препарат, який значно підвищує адаптивність жінки не тільки на рівні гомеостазу, але й по основних еволюційно-біологічних критеріях (Любарський А.В., 2006).

Існує кілька гіпотез медикаментозного впливу Tribulus тerrestris. А. Куманов (1982) у результаті проведених клінічних досліджень запропонував теорію про центральний ефект препарату, заснований на підвищенні рівня ЛГ, з можливим безпосереднім впливом на гіпоталамус чи на інші структури головного мозку (цит. за: Лісовий В.М. й співавт., 2009).

У дослідженнях вчених П. Димова та М. Таскова (1981) доведено, що препарат впливає на синтез аденілатциклази та цАМФ, який, у свою чергу, є одним із ланок нормального утворення стероїдних гормонів, що й визначає доцільність його використання при гіпофункції жовтого тіла < sup>[1] (цит. за: Татарчук Т.Ф. й співавт., 2008а).

Результати досліджень також показують, що протодіосцин із T. terrestris може бути попередником дегідроепіандростерону (ДГЕА) у пацієнтів з низьким рівнем цього гормону в сироватці крові, покращуючи таким чином сексуальну поведінку та загальне відчуття благополуччя (Adimoelja А., Ganeshan Adaikan Р., 1997) . ДГЕА та його сульфатний ефір відіграють важливу роль у метаболізмі холестерину й синтезі стероїдних гормонів, включаючи естрадіол. ДГЕА також сприятливо впливає на імунітет, цілісність клітинної мембрани та її функції, підвищує фізичну й психічну активність (Любарський А.В., 2006; Татарчук Т.Ф. та співавт., 2008б).

Інші активні фуростанолові сапоніни, що входять до складу екстракту T. terrestris, ймовірно, модулюють ефект протодіосцину (Любарський А.В., 2006).

Численні дослідження свідчать про безпеку препарату й широке терапевтичне вікно (Лісовий В.М. та співавт., 2009). Екстракт T. terrestris безпечний для людей та тварин (Grigorova S. et al., 2008). В експериментальних дослідженнях гострої, підгострої та хронічної токсичності протодіосцину не встановлено ніяких поведінкових, гематологічних, біохімічних, функціональних та морфологічних змін. Показано, що прийом протодіосцину не викликає змін функцій печінки та нирок (Viktorov I. et al., 1994; Adimoelja А., Ganeshan Adaikan Р., 1997; World Health Organization, 2009). 2-4% протодіосцину виділяється з жовчю після перорального прийому. Через 24 години після перорального застосування незмінений протодіосцин в сечі не виявляється (Viktorov I. et al., 1994).

Вплив Tribulus тerrestris апробовано патогенетично обгрунтованими клінічними дослідженнями, згідно результатів яких препарат має виражений стимулюючий ефект на жіночу статеву функцію та лібідо, нормалізує менструальний цикл, зменшує вираженість клімактеричного синдрому у жінок (Любарський А.В., 2006; Сіренко Ю.М., 2008 ). Ефект від застосування Tribulus тerrestris у жінок по своїй виразності зазвичай не поступається ефекту естроген-гестагенових гормональних препаратів, при цьому ускладнення, характерні для гормонів, відсутні. Препарат може застосовуватися як у якості монотерапії, так і в комплексному лікуванні разом із гормональними лікарськими засобами (Сіренко Ю.М., 2008).

Враховуючи універсальність впливу Tribulus тerrestris його можна рекомендувати для лікування деяких форм жіночого безпліддя (Любарський А.В., 2006).

Застосування Tribulus тerrestris в терапії безпліддя у жінок
Клінічні та експериментальні дослідження, проведені у різних країнах, показали позитивний вплив екстракту T. terrestris на поліпшення репродуктивних функцій (Grigorova S. et al., 2008). У дослідженні терапевтичного ефекту препарату на ендокринну функцію жінок доведена його висока ефективність у хворих з хронічною ановуляцією та безпліддям (цит. за: Татарчук Т.Ф. та співавт., 2008а).

В проведеному у першій акушерсько-гінекологічній клініці ім. Т. Кіркової (Софія, Болгарія) Р. Tabakova та співавторами дослідження (1983-1984) оцінювалася ефективність застосування Tribulus тerrestris у жінок з ендокринною безплідністю. У групі жінок (36 пацієнток), які отримували Tribulus тerrestris по 1500 мг на добу з 5-го по 14-й або з 1-го по 12-й день менструального циклу протягом 2-3 міс, у 24 (67%) пацієнток відбулася нормалізація овуляції, причому у 2 з них настала вагітність; у 11 пацієнток нормалізація овуляції була повною, відновився правильний та ритмічний менструальний цикл, у 11 пацієнток настала часткова корекція другої фази циклу. Через 3 міс 20 пацієнток перейшли на комбіновану терапію (Tribulus тerrestris + гормональний препарат для стимуляції овуляції з 5-го по 9-й день циклу). Результати лікування в даній групі показали більшу ефективність комбінованого лікування в порівнянні з монотерапією Tribulus тerrestris мабуть, за рахунок комплексного впливу (поєднання гормональної стимуляції овуляції з підвищенням лібідо та поліпшенням загального та психоемоційного стану пари, яка страждає безплідністю, оскільки чоловік також приймав Tribulus тerrestris) . Побічні явища при застосуванні Tribulus тerrestris не спостерігалися (цит. за: Trickey R., 2003).

Т.Ф. Татарчук та співавтори (2008а) застосовували Tribulus тerrestris у двоетапному алгоритмі лікування із застосуванням комплексу негормональних препаратів для корекції НЛФ на тлі гіперпролактинемії. На першому етапі використовували каберголін в індивідуально підібраному дозуванні та препарат магнію з піридоксином протягом 1 міс. Для лікування на другому етапі протягом 3 міс застосовували препарати: дідрогестерон (по 1 таблетці 2 рази на добу) з 16-го по 25-й день циклу, Tribulus тerrestris (по 750 мг 2 рази на добу), екстракт плодів верболозу звичайного (по 1 таблетці 1 раз на добу) і протягом 1 міс - депротеїнізований гемодериват з телячої крові (по 1 таблетці 3 рази на добу). Результати обстеження експериментальної групи показали повне відновлення секреторної фази циклу за даними біопсії у 86,04% жінок і достовірне поліпшення васкуляризації яєчників з нормалізацією показників - у 81,39% і поліпшенням кровопостачання матки - у 83,72% пацієнток.

Висновки
У лікуванні жіночого безпліддя особливий інтерес представляє застосування рослинних препаратів за рахунок м'якого, але ефективного комплексного впливу на організм нарівні з відсутністю серйозних побічних явищ та можливістю застосування як допоміжний засіб до традиційної фармакотерапії.

Оригінальний препарат на основі екстракту якірців сланких надає дію на гормональний баланс організму, не порушуючи механізмів його регуляції; відзначається виражений стимулюючий ефект на жіночу статеву функцію та лібідо, нормалізація менструального циклу, позитивний вплив на психоемоційний статус та стан вегетативної нервової системи.

Tribulus тerrestris має добрий профіль безпеки. Його можливо застосовувати як у якості монотерапії, так і у комплексному лікуванні поряд із гормональними лікарськими засобами.

_________________________
[1] цАМФ індукує ланцюг подій, що включає дозрівання ооциту, лютеїнізацію гранульозних клітин з паралельним підвищенням прогестерону та простагландинів. Більш того, виділення цАМФ або прогестерону може активувати протеолітичні ферменти - колагеназу та плазмін, що лізують колаген стінки фолікула та збільшують її розтягливість (Саідова Р.А., 2002).

Посилання

  1. Бондаренко Л.І., Іващенко Є. В., Красовська А. В. (2007) Ендокринна безплідність. Медичні аспекти здоров'я жінки, 1(4).
  2. Зозуля І.С., Боброва В.І., Грицай А. В. (2008) Гормони та мозок. Київ, 164 с.
  3. Іванюта Л.І. (2004) Репродуктивне здоров’я і неплідність. Мистецтво лікування, 4(10): 26–29.
  4. Лісовий В.М., Кнігавко А. В., Аркатов А. В., Панасовський М.Л. (2009) Використання препарату Трібестан у корекції андрогенного дефіциту. Медична газета «Здоров’я України XXI сторіччя», 5: 41.
  5. Лівшиць А.Б., Лівшиць Л.А., Кравченко С.А. (2006) Генетичні аспекти передчасного виснаження яєчників. Медичні аспекти здоров'я жінки, 1(1): 52–55.
  6. Любарський А. В. (2006) Деякі еволюційно-біологічні підходи до сексуального здоров'я жінки зрілого віку. Медична газета «Здоров’я України XXI сторіччя», 17: 2–3.
  7. Овсяннікова Т.В., Камілова Д.П. (1998) Безпліддя у жінок: діагностичні та лікувальні підходи. Російський медичний журнал (РМЖ), 6(16): 20–23.
  8. Саідова Р.А. (2002) Фертильність або безпліддя: питання та відповіді. Російський медичний журнал (РМЖ), 16.
  9. Сіренко Ю.М. (2008) Застосування екстракту якірців сланких у комплексному лікуванні кардіологічних пацієнтів. Медична газета «Здоров’я України XXI сторіччя», 11(1): 96.
  10. Татарчук Т.Ф., Булавенко О.В., Тутченко Т.М. (2008а) Оптимізація методів лікування недостатності лютеїнової фази у жінок репродуктивного віку на тлі гіперпролактинемії. Здоров'я жінки, 2(34): 72–77.
  11. Татарчук Т.Ф., Єфіменко О.О., Тутченко Т.М. (2008б) Альтернативні шляхи корекції психоемоційних порушень у період перименопаузи. Репродуктивне здоров'я жінки, 4(38): 1–4 (репринт).
  12. Adimoelja А., Ganeshan Adaikan Р. (1997) Protodioscin from herbal plant Tribulus terrestris L improves the male sexual functions, probably via DHEA. In 6th Biennial Asian-Pacific Meeting on Impotence in Kuala Lumpur, Malaysia (1997). Int. J. Impotence Research, 9(Suppl. 1): 1–15.
  13. Agarwal А., Gupta S., Sharma R.K. (2005) Role of oxidative stress in female reproduction. Reprod. Biol. Endocrinol., 3: 28–49.
  14. Capasso F., Gaginella T.S., Grandolini G., Izzo A.A. (2003) Phytotherapy. A quick reference to herbal medicine. Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, New York, 424 р.
  15. Grigorova S., Vasileva D., Kashamov B. et al. (2008a) Investigation of Tribulus terrestris extract on the biochemical parameters of eggs and blood serum in laying hens. Archiva Zootechnica, 11(1): 39–44.
  16. Grigorova S., Kashamov B., Sredkova V. et al. (2008b) Effect of Tribulus terrestris extract on semen quality and serum total cholesterol content in White Plymouth Rock-mini cocks. Biotech. Anim. Husb., 24(3–4): 139–146.
  17. Kistanova E., Zlatev H., Karcheva V., Kolev А. (2005) Effect of plant Tr. terrestris extract on reproductive performances of rams. Biotech. Anim. Husb., 21(1–2): 55–63.
  18. Kostova I., Dinchev D. (2005) Saponins in Tribulus terrestris - chemistry and bioactivity. Phytochem. Rev., 4(2–3): 111–137.
  19. Kostova I., Dinchev D., Rentsch G.H. et al. (2002) Two new sulfated furostanol saponins from Tribulus terrestris. Z. Naturforsch., 57: 33–38.
  20. Mills S., Bone K. (2005) The essential guide to herbal safety. Elsevier, St Louis, 684 p.
  21. Nakamura К., Sheps S., Arck Р.С. (2008) Stress and reproductive failure: past notions, present insights and future directions. J. Assist. Reprod. Genet., 25: 47–62.

  22. Ruder E.H., Hartman T.J., Blumberg J., Goldman M.B. (2008) Oxidative stress and antioxidants: exposure and impact on female fertility. Hum. Reprod. Update, 14(4): 345–357.

  23. Ruder E.H., Hartman T.J., Goldman M.B. (2009) Impact of oxidative stress on female fertility. Curr. Opin. Obstet. Gynecol., 21(3): 219–222.
  24. Sebata A., Ngongoni N.T., Mupangwa G.F. et al. (2005) Chemical composition and degradation characteristics of Puncture vine Tribulus terrestris. Tropic. Subtropic. Agroecosyst., 5: 85–89.
  25. Tabakova P., Dimitrov M., Ognyanov K., Popvassilev N. Clinical study of tribestan in females with endocrine sterility. Sopharma. Documentation for registration.
  26. Takahashi T., Takahashi E., Igarashi H. et al. (2003) Impact of oxidative stress in aged mouse oocytes on calcium oscillations at fertilization. Mol. Reprod. Dev., 66(2): 143–152.
  27. Tatone С., Amicarelli F., Carbone М.С. et al. (2008) Cellular and molecular aspects of ovarian follicle ageing. Hum. Reprod. Update, 14(2): 131–142.
  28. Trickey R. (2003) Women, hormones and the menstrual cycle, herbal and medical solutions from adolescence to menopause. Allen & Unwin, Sydney, р. 431.
  29. Vermeulen A. (1993) Environment, human reproduction, menopause and andropause. Environ. Health Perspect., 101 (Suppl. 2): 91–100.
  30. Viktorov I., Bozadjieva Е., Protich М. (1994) Pharmacological, pharmacokinetic, toxicological and clinical studies on protodioscin. IIMS Therapeutic Focus, 213–223.
  31. World Health Organization (2009) WHO Monographs on selected medicinal plants. Volume 4, 444 р.

Для отримання медичної консультації по препарату Трібекс,
будь-ласка, надсилайте листи на пошту bfg-info@ukr.net

Щоб оперативно отримувати від нас всю свіжу інформацію, приєднуйтесь до нас у соціальних мережах:
ВКонтакте | Facebook | Одноклассники

 
Інформація, представлена на цьому ресурсі, не може бути використана для самолікування і не може замінити консультацію лікаря.
Перед застосуванням продуктів компанії Базкід Фарм Груп ознайомтеся з повною інструкцією!
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я! © 2012-2017 Всі права захищені. ТОВ "Базкід Фарм Груп"