UKR  RUS  ENG

Що таке холестаз?

За сучасними уявленнями, під холестазом розуміють порушення синтезу, секреції та відтоку жовчі. Традиційно, за етіологічним принципом холестаз поділяється на внутрішньопечінковий та позапечінковий. Останній пов'язаний з порушенням відтоку жовчі, викликаним механічними факторами. Синдром внутрішньопечінкового холестазу розвивається під дією ліків, інфекційних агентів, а також внаслідок порушення аутоімунних, метаболічних або генетичних факторів.

holestaz

Внутрішньопечінковий холестаз в залежності від рівня пошкодження може бути класифікований на внутрішньодольковий (печінково-канальцевий) та міждольковий (протоковий). Внутрішньодольковий холестаз викликається недостатньою секрецією жовчі клітинами печінки та жовчними канальцями через пошкодження клітинних органел. Міждольковий холестаз пов'язаний з деструкцією та скороченням числа малих міждолькових проток - дуктул, дукт. Деструкція та зникнення міждолькових та септальних жовчних проток характерні для таких хронічних холестатичних захворювань печінки як, первинний біліарний цироз, аутоімунна холангіопатія. При цих захворюваннях жовчні протоки є центральною мішенню для розвитку аутоімунного запалення.

Формування жовчі включає три етапи:

  1. захоплення із крові та перенесення до гепатоцитів жовчних кислот, білірубіну, холестерину та інших компонентів;
  2. метаболізм, синтез нових компонентів жовчі, транспорт у цитоплазмі гепатоцитів;
  3. секреція у жовчні канальці.

Перенесення розчинених речовин з крові до жовчі здійснюється транспортними системами, розташованими на біліарній, синусоїдальній та канальцевій поверхнях гепатоцита. Базолатеральна поверхня плазматичної мембрани містить Na+/K+-АТФазу, що підтримує градієнт іонів поза та всередині клітини. Окрім того Na+/K+-АТФаза спільно з K+-каналом бере участь у створенні трансмембранного потенціалу, приблизно рівного 35 мВ. Цей електрохімічний потенціал використовується клітиною для підтримки іонного складу та pH, а також Na-залежного захоплення жовчних кислот. У здійсненні двох перших етапів утворення жовчі приймають участь білки-переносники, в тому числі натрійзалежний білок, який бере участь в захопленні жовчних кислот, білірубіну; білок, що транспортує Na+ та жовчні кислоти, та забезпечує надходження до гепатоциту кон'югованих з таурином жовчних кислот, а також Na-HCO3-іонообмінники, що підтримують нормальний рівень pH у гепатоцитах. В процесі метаболізму та транспорту жовчі всередині гепатоцитів бере участь ендоплазматичний ретикулум та апарат Гольджи. Велике значення має трансцитозольний везикулярний транспорт жовчних кислот, білірубіну, ліпідовмісних речовин.

Активний транспорт розчинених речовин через каналікулярну мембрану здійснюється за рахунок дії АТФ-залежних насосів, до складу яких входять різні протеїни.

У патогенезі внутрішньопечінкового холестазу важливу роль відіграє порушення функцій мембран печінкових клітин. Склад та плинність плазматичних мембран гепатоцитів впливають на активність ферментів та рецепторів. Мембранна плинність визначається співвідношенням фосфоліпідів до холестерину. Знижена мембранна плинність зазвичай пов'язана з підвищеним вмістом холестерину, що має місце при холестазі, викликаному вживанням ліків (естрогенів, анаболічних стероїдів).

Більшість холестатичних захворювань печінки пов'язана з глибокими порушеннями цитоскелету гепатоцитів. Руйнування цитоскелету гепатоцитів відбувається під впливом вірусів, цитокінів, алкоголю. Ці зміни призводять до зникнення мікроворсинок на апікальній поверхні гепатоцитів, зниження скоротливості каналікулярної мембрани, а також можуть служити причиною проникності міжклітинних щільних контактів та призводять до зворотнього току жовчі у синусоїди.

Інший механізм - порушений внутрішньоклітинний транспорт везикул, що залежить від стану мікротрубочок. Пригнічення руху везикул веде до зниження кількості функціонуючих транспортерів на канальцевій мембрані, сприяючи, таким чином, холестазу.

Надмірна концентрація жовчі призводить до печінкових та системних порушень, при цьому найважливіша роль належить шкідливій дії як токсичних, так і підвищених нормальних жовчних кислот, які викликають пошкодження мембран гепатоцитів, мітохондрій, блокаду синтезу АТФ, накопичення цитозольного кальцію, а також вільних радикалів. Вільні радикали запускають активацію каспаз, що в кінцевому підсумку веде до апоптозу клітин біліарного епітелію.

Лікування внутрішньопечінкового холестазу полягає у впливі на причинний фактор, а також основні патогенетичні механізми - відновлення порушених механізмів транспорту жовчі із гепатоцитів до кишківника та купіювання симптомів захворювання. Найбільш перспективними препаратами, які впливають на основні ланки патогенезу внутрішньопечінкового холестазу, є адеметіонін та урсодезоксіхолева кислота (УДХК).

1 капсула Аделіву містить 400 мг адеметіоніну. Схема застосування Аделіва - по 1-2 капсули 2 рази на день за 1 годину до прийому їжі.

Для отримання медичної консультації по препарату Аделів,
будь-ласка, надсилайте листи на пошту bfg-info@ukr.net

Щоб оперативно отримувати від нас всю свіжу інформацію, приєднуйтесь до нас у соціальних мережах:
ВКонтакте | Facebook | Одноклассники

 
Інформація, представлена на цьому ресурсі, не може бути використана для самолікування і не може замінити консультацію лікаря.
Перед застосуванням продуктів компанії Базкід Фарм Груп ознайомтеся з повною інструкцією!
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я! © 2012-2017 Всі права захищені. ТОВ "Базкід Фарм Груп"